Den’s Football Nation – Part 3




Сьогодні понеділок, а це означає, що настав час Den’s Football Nation – авторської рубрики Дена Полубінського. Нагадаємо, що минулого тижня проводилось голосування в Телеграм каналі УЛАФ щодо оптимального дня виходу нової рубрики і необхідності публікувати новини НЕ тільки світу Українського Американського футболу. Як ви вже здогадалися, більшість тих, хто голосував вибрали початок тижня. Також, 65% тих хто голосував прийняли рішення, що в рамках рубрики потрібні іноземні новини. Відмінно! Спробуємо. В першу чергу, я хочу сказати дякую всім, хто брав участь у голосуванні і всім, хто читає цю рубрику! Ви безцінні, пані та панове!

Але сьогодні я не буду йти в нетрі «вступного слова» і витрачати ваш час. Адже нам є про що поговорити. Почнемо, мабуть, знову з Челленджів і активності спортсменів в соціальних мережах. Минулого тижня закінчився 7-ми денний «тренувальний комплекс» від чарівних Capitals Cheerleaders. Кожна представниця команди показувала набір вправ для підтримки форми в домашніх умовах. Що тут сказати? Як мінімум, це було дуже красиво! Чоловіки зі мною погодяться – спостерігати за тренуваннями дівчат, це окремий вид мистецтва. На стільки зачаровує, що я б поміняв всім відоме прислів’я на такий варіант: «Можна нескінченно дивитися на те, як палає вогонь, тече вода і тренуються дівчата». Дами, вам респект, але мало! Час робити челлендж на місяць;) Ще один досить цікавий проект виник у квотербека Київських «Capitals» Максима Черепівского. Суть проста – взяти м’ячик з американського футболу, уявити себе ЛеБроном або Джорданом, і кинути 3-х очковий в (так, ви не помилилися) баскетбольне кільце! Чим би дитя не тішилося, аби не плакало. Особливо коли твій улюблений ресивер виявився далеко від твоїх можливостей кидати м’яч. Челлендж отримав деяку підтримку серед різних гравців і в мережі Інстаграмм стали з’являтися відео з подібними кидками. Найтоповіше, яке мене дійсно зачепило, це відео гравця команди Wolves Kids – я не знаю, скільки цьому хлопцю років, але він мене зачепив! Знаєте чому? Просте психологічне пояснення. Діти, яких тренують різні команди, намагаються рівнятися на наших, блін, гравців! Не вдалеких Дрю Бризів і Елай Меннінгів. А на наших українських хлопців. Це дуже круто! Це дуже сильно! І так повинно бути тепер постійно! Додам, що карантин не заважає багатьом готуватися до сезону 2020 (так, він буде!!!) і виходити з ситуації закритих тренажерних залів. Хтось бігає навколо будинку, хтось намагається віджиматися абсолютно немислимими для мене новими способами, а хтось знаходить у віддалених куточках лісу справжню штангу з дерев’яних колод (привіт Олександр Посунько). Це все важливі речі. А спорт – найкращий спосіб піднімати імунітет. Я сказав кращий, а не приємний! Приємний, це трохи інакше.

Йдемо далі по УлЛАФ. Минулого тижня Максим Шаповаленко презентував вже третю команду Східного Дивізіону League One. Полтавські «Пантери». З матеріалом ви можете ознайомитися тут. Основний посил – «Пантери» будуть «кусатися»! Чи вийде? Нууууу … Окей. Давайте розбиратися. У минулому році полтавці не виграли жодного матчу. Факт. Я не знаю які у них були втрати в ростері після минулого року і чи були ці втрати заповнені в цьому. Факт. Суперниками полтавського клубу в цьому році виступають роздроблений на дві частини «Юнайтед» («Ракети» і «Спартанці»), які в сезоні 2019 закінчили лише на одну сходинку вище в турнірній таблиці і які, швидше за все, будуть «знищувати» один-одного на полях Дніпра, ніж звернуть свої «погляди» на інших. Факт, який йде вже в плюс «Пантерам». Але, додаємо факт у мінус «Пантерам» – ще одним їхнім суперником по дивізіону йдуть «Атланти 2». За «Атлантів» розмова коротка. Їх минулий сезон в Superleague був потужним, хоч вони і не пробилися в плей-офф. Вони не втратили кількісно у ростері, а навпаки навіть добрали. Участь в League One робить їх як мінімум лідерами Східного Дивізіону. І «Пантерам» від цього «солодше» не стає. При цьому, полтавчани наймолодший клуб Східного дивізіону. І, я скажу так, якщо після тотального провалу сезону 2019 вони не розвалилися і не припинили своє існування, то це говорить про них дуже багато! Ви питаєте, що? Вони дуже вперті !!! Таких клубів, до речі, не так вже й багато. Це робить їм якийсь статус. Але я все ще не знаю, на кого хлопці потраплять в першій грі. Власне, як і не знаю, коли ця перша гра відбудеться. Але якщо навіть і буде перенесення Чемпіонатів, всім фанатам Полтавських «Пантер» варто об’єднатися і вже зараз почати підтримувати свою команду. Їм доведеться дуже несолодко в сезоні 2020. Це точно.

Трохи вище я торкнувся теми коронавірусу, згадуючи можливий перенос Чемпіонатів. І ось до чого. Зараз я розповім про Героя УЛАФ. Це не нова рубрика, ні. Але серед нас дійсно є Герої. Один з них – Дмитро Сербін. Ви знаєте Дмитра, як одного з найбільш топових приймаючих в американському футболі України. Так само, ви знаєте Дмитра, як гравця з однією з найдовших спортивних кар’єр. Але Дмитро ще й лікар-реаніматолог. Зараз Дмитро перебуває на «фронті» проти невидимого і страшного ворога. Зараз Дмитро бореться за людські життя. І я говорю Вам Дмитро – ДЯКУЮ! Те, що Ви робите, неможливо оцінити. Адже кожне життя, саме по собі, безцінне! Я прошу моїх читачів, якщо ви знаєте когось, хто зараз знаходиться на «передовій» у боротьбі з коронавірусом – ваш друг, родич або такий же спортсмен як Дмитро Сербін, просто напишіть їм таке послання: «Дякую тобі / Вам за те, що ти / Ви робиш / робите!» Вам не убуде, ні. І це не буде виглядати тупо. Вимкніть довбаний цинізм. І просто зробіть так. Тим людям, можливо, стане приємно, що їх цінують. Адже вони рятують життя!

Наостанок, я дам короткий анонс і про дещо попрошу. Але спочатку анонс! Минулої середи я запустив проект – Гордість Українського Американського Футболу. Я не очікував, що він так вам сподобається! Чесно, я в шоці! Тому я продовжу. Власне, вже продовжив. У середу буде нова Гордість. Ви всі дуже добре знаєте цю людину. Дуже добре. І ця людина зробила для американського футболу дуже багато. При цьому, я вважаю, ця людина залишалася аж надто довгий час непоміченою. Ви хочете ім’я? Хах. Уже в середу, 8 квітня, ви дізнаєтеся про кого йде мова 😉

А зараз про прохання. Я дуже вірю, що вам всім подобається, як працює наш медійний відділ УЛАФ. Можливо я або Максим або ми обидва, десь недотягуємо до ваших очікувань. Ми готові приймати критику, оскільки критика – двигун будь-якого розвитку. Ну ось правило таке. Люди дійсно не завжди здатні бачити абсолютно всі свої промахи. Але ми вчимося. Розвиваємося разом з вами. Працюємо з вами і для вас. Так вийшло, що медійний відділ УЛАФ, у вигляді нас двох з Максимом, зараз працює на волонтерських засадах. І саме тому я прошу вас зробити невеличкий внесок в сторону нашого розвитку. Він НЕ обов’язковий. Він НЕ фіксований. І це БУДЬ-ЯКА фін-допомога. Натомість, ті хто зроблять свій внесок, потраплять на сторінку УЛАФ в Інстаграмм Сторіс і в Актуальне! Можливо, це не  рівнозначний обмін. Я це розумію. Але це спосіб, яким я скажу вам ДЯКУЮ!

Це реквізити – 5375 4141 0977 8927
Ім’я та Прізвище ви знаєте 😉
Якщо ви погодитеся зробити це, єдине додаткове прохання, вказати ваші ім’я та прізвище!
ДЯКУЮ!