Дракар «Вікінгів» впевнено розсікав по «Азовським» хвилям




Минулої неділі окрім матчу Суперліги, відбувся матч Першої Ліги. Що ще цікавіше – матч реванш попередньої зустрічі Миколаївських «Вікінгів» і Маріупольських «Азовських Дельфінів». Цього разу зустріч-відповідь проходила в Маріуполі і при кращих погодних умовах. УЛАФ пощастило знайти кореспондента з місця подій. Їм став Сергій Ободенко! Наші вітання Сергію! Ми раді тебе бачити в команді авторів УЛАФ!

Отже, як проходив матч.

«Вікінги» із самого початку взяли ініціативу у свої руки. Рахунок матчу відкрили саме вони. Тачдаун, але без реалізації. 0 – 6 на користь команди з Миколаєва.

Контратака «Дельфінів» не була успішною. Вже на третій спробі їм залишалося 20 ярдів до першого дауна. Логічно, що буде пант. Сам так могло бути, але… «Центр» зробив занадто високий СНЕП, від чого кікеру довелося наздоганяти м’яч. Захисник миколаївського клубу виявився швидшим. М’яч накрили «Вікінги» в 10 ярдах від заліковки приймаючої сторони.

Другий драйв Миколаєва закінчується цілком логічно. Дмитро Гладилин (№11) заносить тачдаун на вже Третій спробі. Без реалізації. 0 – 12.

Наступний драйв «Дельфінів» знову не увінчався успіхом. Дальній пант міг би врятувати становище і затримати напад Миколаєва, щоб перебудувати захист клубу.

Але Станіслав Устич (№89) заробив не менше 50 ярдів на поверненні! А вже на 2/4 клуб з Миколаєва проводить комбінацію «quarterback sneak». Успішна реалізація на 2 очки (нарешті) і рахунок матчу 0 – 20.

Маріуполь в нападі. Через кілька розіграшів квотербек робить помилку і кидає перехоплення прямо в руки Станіславу Устичу (№89)! Хороше повернення на 30+ ярдів і вигідне положення нападу «Вікінгів».

Наступні кілька розіграшів були малопродуктивними в плані набору очок. «Дельфіни» фамбл, накривають «Вікінги». Миколаїв кидає перехоплення на Олексія Петровського (№31) захисника Маріуполя, повернення 30+ ярдів. Таким чином половина закінчилася. Обидві команди залишилися із попереднім рахунком.

Друга половина почалася  спокійно. Без ризикованих комбінацій і відповідно, без тачдаунів. Драйв «Вікінгів». Активне просування по полю принесло команді гостей ще один тачдаун і більший розрив в очках. Спочатку розіграш на 30-ти ярдів Маріупольського клубу. Короткий пас на Станіслава Устіча (№89) і чудовий біг в «red zone». Зупинка в 2-х ярдах від заліковки. Декілька невдалих розіграшів. Але саме третій приносить очки. Напад «Вікінгів» приймає рішення грати «quarterback sneak». Дмитро Гладилин (№11) проривається і тачдаун. Двох очкова реалізація так само успішна. 0 – 28

«Дельфіни» починають контратаку, яка надалі захлинається. Наступні дві атаки, і гостей, і приймаючої сторони, не приносять очок.  Лише майже в середині Останньої чверті, напад гостей проводить відмінну пасову комбінацію на Станіслава Устіча (№89). Тачдаун! Але, без реалізації.

Проведена атака приймаючої сторони не принесла очікуємого результату.  А четверта спроба взагалі стала останнім цвяхом в надіях, і «Вікінги» почали атаку поблизу залікової зони Маріуполя. Черговий тачдаун в свою скарбничку записав приймаючий «Вікінгів» Станіслав Устіч (№89). Без реалізації.

Майже відразу після цього свисток судді вказує на кінець гри. Підсумок матчу: 0 – 40 на користь «Вікінгів» з Миколаєва.

 

Що я особисто думаю про хід гри.

Почнемо з того, що вже заходячи на стадіон, відчувалося хто переможе. «Вікінги». Вони приїхали хоч і малим складом, але бойовим. Практично кожен гравець відіграв, як в захисті, так і в нападі. Атмосфера на бровці перед початком гри була на рівні. І було зрозуміло, що хлопці приїхали сюди в Маріуполь не просто так. В очах вогонь. В жилах кипить кров. Як ми говоримо – заряджені на максимальний результат. І як видно по рахунку – настрій це показав.

«Дельфіни». Тут все навпаки. Вони були розслаблені. Один релакс. Не вистачало тільки парасольок і прохолодних напоїв. Склалося враження, що хлопці впевнені в своїй перевазі на 200%. І що сьогоднішній матч виявиться легкою прогулянкою по команді з Миколаєва, вимотаної довгою дорогою.

Сам матч розпочався, несподівано, але факт, з тачдауна на перших хвилинах на користь «Вікінгів». І за класикою, як це і буває, у «Азовських Дельфінів» почалися проблеми. Олайн не справлявся з натиском «фронт севен» від Миколаєва. Він просто не давав необхідного таймінгу, щоб виконати якісний пасовий розіграш. Винос, так само. Напад Маріуполя захлинався від помилок. Гості ж навпаки – відігравали на кожному дюймі поля. У захисті 4-5 перехоплень, 3-4 накритих фамбла. Велика кількість теклів, що дозволяло не тільки зупиняти, але й відсувати напад напад «Дельфінів» назад. Плюс травма основного гравця – центру нападу Маріуполя. І ось тут почалось, поганий СНЕП, фамбл на фамблі. До кінця першої половини вони якось стабілізували напад, але без набору очок.

У другій половині нічого не змінилося. «Вікінги» домінували постійно. Зрідка напад «Азовських Дельфінів» видавав непогані розіграші в драйві, але як і раніше, без очок.

Станіслав Устіч (№89), гравець «Вікінгів», герой цього матчу. Здивував універсальністю і участю на кожній ділянці поля, як в захисті, так і в нападі. Два або три перехоплення з пристойною кількістю набраних ярдів. Завжди ловив. Реальна скалка в дупі приймаючої команди. Квотербек «Дельфінів» – антигерой матчу. Сьогодні був не його день. Велика кількість помилок і втрат. Великий відсоток неточних пасів. Прикре перехоплення на самому початку, яке повернули у Тачдаун. Але це командний вид спорту і чи винен він один? На жаль, мало бути крутим квотербеком, якщо твоя лінія не дає тобі часу побачити відкритий маршрут. »

 

Автор – Сергій Ободенко

Редактор – Денис Полубінський